Бранки. Аналіз свідчень жінок, звільнених з російського полону
Джерело: MIHR
24 лютого Російська Федерація розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. Російська армія швидко захопила значну територію Донецької, Луганської, Херсонської, Харківської, Запорізької, Київської, Чернігівської і Сумської областей. Від початку вторгнення надходять відомості про чисельні викрадення цивільного населення і взяття у полон військовослужбовців. Серед затриманих – велика частка жінок різного віку, деякі зі значними проблемами зі здоров'ям, вагітні. Майже відразу почали з'являтися повідомлення про неналежне, жорстоке поводження з ними. Деяких жінок утримували в камерах із чоловіками, не забезпечували їжею, питною водою, засобами гігієни, погрожували катуванням і катували.
Жінки-полонені є менш помітними в інформаційному полі за чоловіків.
Полонених жінок значно менше, ніж чоловіків. Це стосується як тих, хто перебуває на військовій службі, так і цивільних, затриманих на окупованих територіях. Водночас умови утримання жінок у полоні майже нічим не відрізняються від умов утримання чоловіків.
Незважаючи на ріст фемінізації Збройних сил України (ЗСУ), де станом на липень 2022 року служить 37 тис. жінок (їхня частка більша, ніж частка жінок в деяких арміях країн НАТО), найперше образ воїна і героя в українському суспільстві досі асоціюється з чоловіком. Це впливає на ґендерно-сенситивне висвітлення проблематики війни, зокрема полону.
Переглянути документ ➚
24 лютого Російська Федерація розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. Російська армія швидко захопила значну територію Донецької, Луганської, Херсонської, Харківської, Запорізької, Київської, Чернігівської і Сумської областей. Від початку вторгнення надходять відомості про чисельні викрадення цивільного населення і взяття у полон військовослужбовців. Серед затриманих – велика частка жінок різного віку, деякі зі значними проблемами зі здоров'ям, вагітні. Майже відразу почали з'являтися повідомлення про неналежне, жорстоке поводження з ними. Деяких жінок утримували в камерах із чоловіками, не забезпечували їжею, питною водою, засобами гігієни, погрожували катуванням і катували.
Жінки-полонені є менш помітними в інформаційному полі за чоловіків.
Полонених жінок значно менше, ніж чоловіків. Це стосується як тих, хто перебуває на військовій службі, так і цивільних, затриманих на окупованих територіях. Водночас умови утримання жінок у полоні майже нічим не відрізняються від умов утримання чоловіків.
Незважаючи на ріст фемінізації Збройних сил України (ЗСУ), де станом на липень 2022 року служить 37 тис. жінок (їхня частка більша, ніж частка жінок в деяких арміях країн НАТО), найперше образ воїна і героя в українському суспільстві досі асоціюється з чоловіком. Це впливає на ґендерно-сенситивне висвітлення проблематики війни, зокрема полону.
Переглянути документ ➚