Аналітична записка щодо використання російської судової системи кримінальної юстиції для засудження за військовий супротив окупації
Джерело: MIHR
20 лютого 2014 року Російська Федерація здійснила агресію проти України, а після цього — військову окупацію Автономної Республіки Крим та окремих районів Донецької та Луганської областей. З перших днів окупації РФ почала змінювати українські правоохоронні органи і систему судочинства відповідно до свого законодавства. На основі зібраних даних у 2022 році Медійна ініціатива за права людини (МІПЛ) підготувала аналітичний матеріал «Квазіправова система на окупованих територіях: впровадження та розповсюдження практик», що охоплював період із 2014 року по 2022 рік та стосувався формування судової системи окупованих частин Донецької та Луганської областей.
Мета цієї аналітичної довідки МІПЛ — показати, як Росія навмисно в рамках кримінального переслідування позбавляє обвинувачених судових гарантій, визначених Женевськими конвенціями та Додатковим протоколом І.
Російська військова окупація частини території України є міжнародним злочином, зокрема злочином агресії. До того ж окупація відбулася з порушенням Росією IV Конвенції про закони і звичаї сухопутної війни (Гаага, 18 жовтня 1907 року) та додатку до неї, а також Конвенції про захист цивільного населення під час війни (надалі — ЖК IV), зокрема щодо збереження українського законодавства, української судової та правоохоронної систем на окупованих територіях.
Лише в окремих районах Донецької та Луганської областей був перехідний період із 2014 до 2022 року, відповідно до якого українське законодавство поступово замінювали російським, яке імплементувалося на підставі рішень самопроголошених органів влади так званих «Л/ДНР».
У Криму та окремих районах Запорізької та Херсонської областей зміна української судової та правоохоронної систем відбулася зі встановленням ефективного контролю над окупованою територією та загального контролю над населенням.
Записка містить аргументи на користь того, що несправедливе засудження Росією до тяжких покарань є не помилкою правосуддя, а результатом впровадження і підтримки широкомасштабної та системної урядової політики кримінального переслідування.
Переглянути документ ➚
20 лютого 2014 року Російська Федерація здійснила агресію проти України, а після цього — військову окупацію Автономної Республіки Крим та окремих районів Донецької та Луганської областей. З перших днів окупації РФ почала змінювати українські правоохоронні органи і систему судочинства відповідно до свого законодавства. На основі зібраних даних у 2022 році Медійна ініціатива за права людини (МІПЛ) підготувала аналітичний матеріал «Квазіправова система на окупованих територіях: впровадження та розповсюдження практик», що охоплював період із 2014 року по 2022 рік та стосувався формування судової системи окупованих частин Донецької та Луганської областей.
Мета цієї аналітичної довідки МІПЛ — показати, як Росія навмисно в рамках кримінального переслідування позбавляє обвинувачених судових гарантій, визначених Женевськими конвенціями та Додатковим протоколом І.
Російська військова окупація частини території України є міжнародним злочином, зокрема злочином агресії. До того ж окупація відбулася з порушенням Росією IV Конвенції про закони і звичаї сухопутної війни (Гаага, 18 жовтня 1907 року) та додатку до неї, а також Конвенції про захист цивільного населення під час війни (надалі — ЖК IV), зокрема щодо збереження українського законодавства, української судової та правоохоронної систем на окупованих територіях.
Лише в окремих районах Донецької та Луганської областей був перехідний період із 2014 до 2022 року, відповідно до якого українське законодавство поступово замінювали російським, яке імплементувалося на підставі рішень самопроголошених органів влади так званих «Л/ДНР».
У Криму та окремих районах Запорізької та Херсонської областей зміна української судової та правоохоронної систем відбулася зі встановленням ефективного контролю над окупованою територією та загального контролю над населенням.
Записка містить аргументи на користь того, що несправедливе засудження Росією до тяжких покарань є не помилкою правосуддя, а результатом впровадження і підтримки широкомасштабної та системної урядової політики кримінального переслідування.
Переглянути документ ➚